Тарасюк Олег Андрійович

            Тарасюк Олег Андрійович народився 21 вересня 1968 року в с. Курозвани. Навчався в Курозванівській ЗОШ, яку закінчив в 1983 році. Виростав трудолюбивим, із загостреним почуттям справедливості. Допомагав батькам в місцевому колгоспі. Любив спорт, а особливо футбол. Після закінчення школи поступив в Рівненське ПТУ-№1, отримав фах муляра-монтажника. Працював на Виробничому Об’єднанні «Азот». Пізніше призвали на строкову службу до лав Радянської Армії. Служив на Тихоокеанському Флоті. За військовим фахом був підводником-диверсантом, сильним, витривалим, відповідальним. 

Одружився Олег зразу ж після армії. Виховав двох дітей: сина Андрія та дочку Олю. Був щасливий, народженням внучат – Вероніки  та Іванки. 

Олег був ініціативним підприємцем. В  селі Курозванах орендував 2 ставки, де розводив рибу. Їздив за кордон привозив  якісну сільськогосподарську техніку. Взимку 2013 року став волонтером   возив на Майдан до київських наметів допомогу.

Добровольцем пішов служити до Збройних сил України. Був командиром  Рівненської розвід групи Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектору» мав псевдонім «Тарас». Кавалер ордена «За мужність» III ступеня. Очолював рівненську розвідгрупу з 12 людей, яка допомагала «Азову» штурмувати селище. Загинув о 17-й годині 10 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою біля Іловайська Донецької області.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня».

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р Тарасюку Олегу Анатолійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

14 жовтня 2015 року в  центрі Рівного поруч зі Свято – Воскресенським собором та оберегом міста – колоною Богородиці – відкрили стелу пам’яті дев’ятнадцятьом Героям Рівного. Дошку пам`яті Героям АТО та Майдану облаштували на перехресті вулиць Соборної та 16 Липня. На дошці – світлини шістнадцятьох загиблих рівненських бійців АТО та трьох Героїв Небесної сотні.

Публікації про Тарасюка О. А.

1.   Повар І.  Доки дихаю, вірю [Текст] / І. Повар // Рідний край : Громадсько-політична газета. - 2015. - № 23/6 черв./. -  С. 1

Анотація: Про урочисте відкриття меморіальної дошки Олегові Тарасюку 2 червня в селі Курозванах на фасаді Курозванської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 2.   Форманчук О.  Ушанували пам'ять земляка [Текст] / О. Форманчук // Рідний край : Громадсько-політична газета. - 2015. - № 32/8 серп./. -  С. 12

Анотація: Про футбольний турнір, який відбувся 2 серпня у селі Курозванах, приурочений роковинам смерті в зоні проведення АТО нашого земляка, командира рівненської розвідгрупи ДУК "Правий сектор" Олега Тарасюка, який загинув о 17-й годині 10 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою біля Іловайська Донецької області

Інтернет ресурси

1. Леонтіюк Д. У Рівному в останню путь провели загиблого в АТО добровольця [Олега Тарасюка] : [ВІДЕО] / Д. Леонтіюк, А. Лаговський [Електронний ресурс] // Телеканал Рівне 1 : [сайт]. – Режим доступу:http://rivne1.tv/Info/?id=37551. –Заголовок з екрану. – Дата зверення: 23.04.2015 р.
2. Яким був загиблий в зоні АТО рівнянин Олег Тарасюк [Електронний ресурс] // Четверта влада : інформаційно – аналітичний портал : [сайт] . – Режим доступу: http://4vlada.com/rivne/37390. - Заголовок з екрану. - Дата звернення: 23.04.2015 р.
3. Тарасюк Олег «Тарас» // Книга пам`яті загиблих [Електронний ресурс] : [сайт]. – Режим доступу:http://memorybook.org.ua/22/tarasuk.htm . – Заголовок з екрану. - Дата звернення: 24.04.2015 р.
4. Тарасюк Олег Анатолійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : [сайт] . – Режим доступуhttp://uk.wikipedia.org/wiki/ Тарасюк Олег Анатолійович . – Заголовок з екрану. – Дата звернення: 28.04.2015 р.