Назва Франівка, як засвідчують давні перекази, з'явилася від імені першопоселенця Франека. Наче б він працював на городні у гарфа Сосновського. За іншими версіями той Франек був на цьому виробництві керуючим. За панської Польщі присілок називався Франувка. Так поселення було записане й у роки Російської імперії. Дехто з місцевих дослідників пов'язує назву поселення з масовим пранням білизни на місцевому повноводному струмку, то й хутір почав називатися Пранувка. Та й перші садиби виросли у полі саме на горбочку поруч струмка.

   Вперше Франівка згадується як прилісок у 1857 році. І територіально прилісок належав до Гощанської волості Острозького повіту.

   У 1918 році в село вступили війська Червоної армії, допомагали організованому комітетові бідноти розподіляти поміщицькі землі.

   Польська окупація, що тривала з вересня 1920 по вересень 1939 років зародила новий рух за визволення. З приходом радянської влади у вересні 1939 року, у Франівці заснувалися органи місцевої влади. А в 1940 - колгосп, до якого увійшли панські землі.

    Франівку звільнили від німецьких окупантів бійці Новоград-Волинської дивізії Червоної армії 18 січня 1944 року.

     У 1948 році у Франівці відновлено колгосп. Його названо іменем Червоної армії. А як його з'єднали з симонівською артіллю, тоді одержав спільну назву імені Енгельса. З того 1954 року на Франівці почав формуватися центр спільного колективного господарства.
До потреб населення - дитячий дошкільний заклад, загальосвітня школа, медпункт, заклади торгівлі, побуту.

   За переписом 2001 року населення Франівки складало 586 душ. За переписом 2001 року населення Франівки складало 586 душ.