Сьогодні в приміщенні Гощанської центральної бібліотеки відбулася презентація книжки Анни Ткачук, уродженки Гощі, «Мандрувати не можна зупинитись». Послухати юну авторку прийшла учнівська молодь – учні 10 класу Гощанської  загальноосвітньої школи разом з педагогом Пом’янською Тамарою Миколаївною, користувачі книгозбірні та бібліотечні працівники.

«Ця книжка про втілення мрії, що заряджає креативною енергією, сміливістю та оптимізмом, - сказала бібліотекар Алла Ляшук, відкриваючи культурно-просвітницький захід. -  Це цікавий і повчальний шлях до мети тих, хто виходить із зони комфорту та перестає жити розмитими рамками ілюзій та усталеними сценаріями».

Щиро й відверто розповідала Анна присутнім про те, що стало основою та спонукало до написання художнього твору.  Як відомо з різноманітних джерел інформації, з кожним роком все більшої популярності в Україні набуває автостопний рух. Дорога – це дієвий інструмент, за допомогою якої можна багато пізнати, усвідомити, переосмислити, навіть інколи не передбачаючи, куди вона приведе. Це чудова можливість більше познайомитися з ментальністю людей тієї країни, до якої приїздить мандрівник Бюджетні подорожі стали можливі кожному, хто цього побажає. Саме такий спосіб для своїх мандрів обрала й авторка своєї першої дебютної книжки Анна Ткачук : «На якомусь моменті мого життя, я зрозуміла чітко одну важливу штуку – я буду подорожувати – як мріяла про це в дитинстві.  І з усіх можливих варіантів здійснення цього задуму я вибрала один з найшаленіших. Автостоп».

Через призму майже детективних історій двох героїнь-мандрівниць, своїх філософських міркувань, защкальних емоцій Анна Ткачук ділилася з присутніми досвідом мандрування світом автостопом. В доступній формі роз’яснила  значення  таких маловідомих у звичайному спілкуванні слів, як хостел, каучсерфінг та лоукост. А знає про це вона досить добре, адже з літа 2015 року Анна Ткачук проїхала автостопом 80 тисяч кілометрів та відвідала 30 країн світу. З кожною тисячею кілометрів змінювався її світогляд та філософське мислення.  «Дорога вчить миритись зі зміною планів, дарує незабутні зустрічі, і найдоброзичливіших людей, відроджує віру у добро і безкорисливість…»,  - щиро ділиться враженнями з читачами авторка книжки. Іще вона радить читачам заздалегідь визначитись – для чого потрібна їм ця книжка. Якщо вирішили стопити, тут можна знайти для саме багато цінних порад :  «Я не хочу залякувати тих, хто хоче відчути смак тотальної свободи. Хочу поділитись досвідом і розповісти, що чекає на  тих, хто готовий на все, щоб побачити світ».

Про свої захоплення, непереборне бажання тотальної свободи, романтику й ейфорію Анна говорила щиро й відверто: «Бажання йти вперед, що дає величезний енергетичний заряд, а головне – невимовну, наелектризовану жагу до життя. Стан ейфорії, який чергується з жахливою втомою і моментами тотального, майже дзенівського, розслаблення».

А ще Анна вважає, що закінчивши школу, не треба припиняти розвиватися. Своє життя в подорожах, вона сприймає як акт мистецтва, наче зйомки власного фільму з декораціями та персонажами : «Створюю моменти. Проживаю їх усвідомлено. Насолоджуюсь власним вибором, відповідальністю за своє життя. Ніхто не казав, що це так захопливо. Буває важко й незрозуміло. Але воно того варте». Саме перша подорож переконала Анну в тому, що в світі багато хороших людей і потрібно не вагаючись, вчасно давати  відсіч токсичності.

За допомогою підготовленого бібліотечними працівниками відео ролика (буктрейлера на книжку «Мандрувати не можна зупинитись»), присутні  віртуально побували разом юною авторкою та ознайомились з цікавими пам’ятками архітектури, величними статуями, старовинними вулицями й площами, мальовничими парками  семи країн  Європи,  пройтись по землі її улюбленого композитора Антоніо Вівальді, зробити фото на балконі Джульєти в місті Верона (Італія), насолодилась красою міста на воді, де не їздить транспорт, -  Венецією, величністю та мальовничими краєвидами Тірольських Альп, пальмовою оранжереєю, палацовим комплексом  Шенбрунн у Відні (Австрія), скуштувати в столиці Угорщині традиційний солодкий пиріг – харрасмент, насолодитись тотальною свободою в мега-туристичних місцях Грузії та Туреччини.

 «Пиши, Анно, в тебе це виходить! – наголосила у своєму виступі під час обговорення книжки бібліограф Олена Гажаман. - Всі успішні люди розпочинали себе і свій шлях, як і ти, з мрії! Впродовж усіх мандрів, як ти зізналась у книжці, тобі хотілося писати, хоч і не бачила в собі письменниці. Нині ти здійснила ще одну мрію, написавши досить цікаву й пізнавальну книжку «Мандрувати не можна зупинитись»!

Щирі подяки авторці за захопливу й інтелектуальну розповідь та побажання писати далі присутніх свідчили про інтерес до книжки й такого незвичного способу мандрування світом, як автостопом.