Про походження назви села є кілька припущень. Одне з них - у травневі (майові) дні тут дуже проявлялася краса місцевої природи. Тобто, село майове, неповторно-чаруюче, привабливе. Заслуговує на увагу і міркування, що першопоселенцем у цій місцевості був мисливець чи воїн на ймення Майко.

   Про першу згадку села також немає однозначного твердження. в "Історії міст і сіл УРСР. Ровенська область" значиться - 1577 рік, а в праці Ярослава Пури "Походження назв населених пунктів Ровенщини" інше посилання на документи за 1558 рік.

   У 1745 році зведено церкву великомучениці Параскеви, що збереглася до наших днів. За панування тут вельмож Понінських, жителі виконували обов'язкову повинність по 3-4 дні на тиждень. За Російської імперії майків входив до складу Довженської волості. Палац графа стояв на пагорбі біля річечки Святохи. У селі було лише кілька чоловік, що вміли читати і писати. Першу школу започаткував місцевий благодійник Яків Шиманський, а офіційно 30 жовтня 1884 року відкрито церковно-приходську школу у селянській орендованій хатині.

   Майків за Польщі (з 1920 по 1939 рр.) потрапив у прикордонну смугу і став центром однойменної гміни. На той час у Майкові діяла двокласна школа, а в 1934 - стала чотирикласною, ще через рік - шестикласною. Невдовзі розділили поміщицькі та панські землі між селянами, а через кілька місяців на них стали будувати колгосп. У 1940 році він називався "Перше травня".

Село Червоною армією звільнено в ніч з 13 на 14 січня 1944 року.

  Колгосп відновили у 1949 році під назвою "Нове життя". На 2000 рік матеріальна база колгоспу практично зруйнована, життя селян дуже підупало. Знизився до межі бідності і економічний рівень життя трудівників новоутвореного місцевого СВК ім. Шевченка.

У селі переписом 2001 року проживало 679 мешканців. Майків мав свою сільську раду.