Вітаю Вас Гість!
Неділя, 20.08.2017, 12:57
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Революція гідності

Меню сайту

.

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ЦОГ ЕІ


.

.

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Календар

«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Творчість

Закоханий у рідний край

Олександр Адамович Мацевич один з тих людей, які незважаючи на цілий ряд соціальних і побутових проблем ( по стану здоров’я мав ІІ групу інвалідності) випромінюють доброту, повагу, відчуття світлої радості, любов до життя.

З дитинства любив природу, барвисте сяйво вишитих материнських рушників, мальовничі краєвиди Курозван, місцину де народився і виріс. І вже з ранніх дитячих років відтворював він красиве, добре, вічне  на аркушах паперу.

     Народився Олександр Адамович 29 серпня 1944 року в селі Курозвани Гощанського району в сімї колгоспників. З 1950 року навчався у Курозванівській восьмирічній школі. Після школи були роки тяжкої праці на фермі. В 1969 році був призваний в ряди Радянської Армії. Після служби стежина повернула його в рідне село, до рідних краєвидів.

Пройшов курси водія і працював в колгоспі водієм. Всі  роки праці в колгоспі, буденні домашні клопоти  не заважали йому бути насамперед митцем.

         Картини Олександра Мацевича прикрашають його оселю, оселі рідних і односельців. Його картини були окрасою сільських, районних виставок декоративно – прикладного та ужиткового мистецтва. В місцевій школі відкрита галерея картин Олександра Адамовича Мацевича.

         Менший син та внучка успадкували талант Олександра Адамовича і тішать односельців вже своїми живописам.                                                              

    

 "Мисливці на полюванні"          "Напад вовків"                               "Олені"

   

     "Пейзаж"                          "Курозванівське лісове озеро"      "Лісова галявина"

    "Казочка"                      "Бригантина"                      "Африканський прибій"

Провідний бібліотекар с. Курозвани 

                          Заїка Г.Р.


Шандалюк Юхим Йосипович 

   Народився 2 лютого 1928 року в селі Курозвани. В 1936 році прийшов до школи. Під час навчання вчителі помітили здібності учня до малювання і всіляко розвивали їх. Закінчив 4 класи польської школи. Після закінчення навчання працював художником – оформлювачем в селі.

   З 1940 року почав писати власні картини, здебільшого на релігійну тематику. В 70 – их роках почав займатися різьбою по дереву. Своїми руками оздобив власний будинок, створив багато красивих картин та дерев’яних скульптур.

 

   Одна з його робіт знаходиться в краєзнавчій кімнаті Курозванівської школи.

   

   Будинок майстра           "Зустріч Ісуса з учнями"    "Матір Божа з малим Ісусом "

    

"Орел, що злітає"                  "Трофей"                              "Феї лісового озера"

   

 "Відпочинок Божої матері          "Весняний сад"                           "Воскресіння"

       та малого Ісуса"

   

   "Серце Господа"                             "Молитва"                                "Лісова мелодія"


Людмила Кравчук 

     Цю дівчину напевне люблять всі. Рідні і знайомі, малі і дорослі, і навіть, домашні тварини: котик, та собака не відходять від неї. Бо дівчинка випромінює доброту і тепло. Людмила Кравчук (Симонів) народилася 29 років тому з невтішним для батьків діагнозом.  Під час вагітності мама перехворіла краснухою, що стало причиною вроджених вад дитини, та попри все дівчина щиро радіє життю, любить творити, особливо захоплюється малюванням. Вона малює скрізь: на клаптику паперу, в хорошому альбомі, фарбами, олівцями, ручкою або просто лозиною на дорожньому поросі.   Найбільше її захоплення – персонажі з мультфільмів, казок, переглянутих книг, журналів, а ще тварини і птахи: домашні, сусідські або просто випадково побачені.  

    Здається: а що в цьому дивного?. Багато людей володіють таким даром. Та давайте почнемо з того, що Людмила особлива людина, вона інвалід дитинства першої групи. Аж надто великий перелік недуг для її ще зовсім молодого віку. Вроджений порок серця, глаукома обох очей (бачить лише 0.03% на праве око), неврит слухового нерва. Ні одного дня без ліків, слуховий апарат, який за медичними показниками можна носити тільки кілька годин на день, постійні відвідування лікарів – такі реалії життя дівчинки.  Яскравий, багатокольоровий, повний щирого захоплення і доброти її світ відтворюється у малюнках.

 

   Провідний бібліотекар ПШБФ с. Франівка

Лукащук М.Г.


Та, що не опускає руки

Я, вкотре переконуюсь, що для мене моє село Жаврів найрідніше, найкраще. Тут живуть і працюють завзяті, наполегливі люди.

Серед них і Гуменюк Олена Андріївна, інвалід ІІ групи загального захворювання з 1996 року. Народилася в селі Жаврів Гощанського району 13 вересня 1958 року в сім’ї колгоспників. Закінчила вісім класів Жаврівської восьмирічної школи. Після закінчення школи навчалась в Гощанському  побуткомбінаті на курсах швеї.

З 1978 року працювала в колгоспі імені І. Франка с. Жаврів телятницею.

Олена Андріївна сильна духом жінка, подарувала життя двом синам і любій дочці.

Але спіткала її в житті і тяжка доля,  незабутній материнський біль, який і досі відчувається в її серці втрата старшого сина Івана, що загинув трагічно в молодому  віці. Щоб не втратити жагу до життя, шукає натхнення в праці.

Олена одружена, має чоловіка Степана, з ним вона і веде підсобне господарство, зарекомендувавши себе вмілою господинею. Тримають вони кіз, курей і свиней, мають город, на якому працюють втрьох, вона, чоловік і син Микола.

Олена Андріївна гарна господиня. В хаті в неї чисто і охайно. Вона дуже привітна, з усіма охоче спілкується. І за порадою до неї можна звернутися – ніколи не відмовить. Завжди усміхнена, доброзичлива, привітна.

Вишиває Олена Андріївна по вечорах, тому що вдень вона займається хатніми клопотами.

Зимовими довгими вечорами, каже Олена, у неї є час на вишивання. Вишиває вона не тільки для себе, а і для людей. Свої вишивки вона дарує для подруг, добрих знайомих і односельчан. Замовляють в неї вишиті рушники молоді пари, які мають вступають в шлюб.

Але крім господарства Олена Андріївна має ще і свою улюблену справу – вишивання. Вишиває вона з молодих років. Вишивок у неї більше 70 – ти робіт. Коли зайдеш у хату до Олени, то здається, що потрапляєш у царство вишивки. Чого там тільки нема! На образах вишиті рушники на все полотно, на ліжках подушки, на стінах вишиті полотна, а на столах скатертини та серветки – яка неймовірна краса!.

Олена Андріївна щоденно радіє своєму життю і переконана, що на долю не ображаються і не вибирають.

                                                                       Ольга Іванівна Борзенко

Бібліотекар І категорії ПШБФ с. Жаврів