Вперше в документах Курозвани згадуються при опису майна Луцького замку за 1545 рік. Тут принагідно згадати, що в 1528 році відбувся перший офіційний перепис у Литовській державі. За свідченням іншого акту, датованого 20 листопада 1564 роком, селом володів уже пан Іван Патрицій, котрий себе величав Курозванівським. А ще зазначено, що цей Іван село заповів своїй дружині Олені Цатиній.

  Наприкінці ХІХ століття у Курозванах налічувалося 92 селянські двори, в яких проживало 759 прихожан місцевої церкви.

   З вересня 1920 по вересень 1939 років у селі діяло кілька підпільних організацій, учасники яких боролися проти поневолювачів краю. Сподіваючись на поліпшення життя, населення привітно зустрічало війська Червоної армії, що прогнали поляків у 1939 році. У 1940 році в селі організовано сільську раду, головою було обрано Саву Ящука, створено на монастирських та поміщицьких землях колгосп. А в червні 1941 року, коли почалася війна Німеччини з радянським Союзом, близько сотні дужих чоловіків та хлопців знову забрано на фронт.

    Перший колгосп у селі організували представники партійних та радянських органів у 1940 році. Відновили його в 1948 році. Починаючи з 1987 року колгосп почав помітно економічно ослаблюватися. До 1999 року всі землі колгоспу були розпайовані і документально закріплені за працівниками.

    Курозвани мають свою сільську раду. За переписом населення 2001 року проживало 1229 чол.