Вітаю Вас Гість!
Четвер, 27.07.2017, 09:40
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Революція гідності

Меню сайту

Категорії розділу

.

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ЦОГ ЕІ


.

.

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Архів записів

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Село Дорогобуж
Село Дорогобуж

     Дорогобузьке князівство згадується в актах Ярославичів у 1068 році з приводу вбивства дорогобузьцями старшого княжого конюха. За тим в Іпатіївському літописі зазначено, що в 1084 році київський князь Всеволод Ярославович подарував Дорогобуж Давиду Ігоревичу - внуку Ярослава Мудрого. Цей запис і вважається першою офіційною згадкою. Так тривало до 1149 року. Про цей період є згадка, що в Пересопниці і Дорогобужі правував спільний князь В'ячеслаав Володимирович. Та вже через рік Юрій Довгорукий ці міста віддав своєму синові Глібу. І також не надовго, бо Дорогобуж захопив Володимир Андрійович - внук Володимира Мономаха. Останнім з князів на Дорогобузькому престолі у 1183 році був Інгвар - син льцького князя Ярослава Ізяславовича.

     В кінці XIV століття про місто йде мова у "Списку руських городів давніх і ближніх". Ще пізніше - у XVI століття, як Дорогобуж став власністю князя Костянтина Острозького, взялися відбудовувати укріплення домонгольського періоду. Після Костянтина Івановича Острозького, Дорогобуж перейшов до його сина Іллі. Наступником у володарюванні Дорогобужем й іншими землями далеко за його межами мав бути князівський син Януш. Януш Сангушко в 1753 році незаконно передав посаги Острозьких своїм родичам, начеб для благодійницького товариства. У силу цієї махінації Дорогобуж дістався магнатам Конецпольським, а згодом - Валевським.

Щодо назви давнього міста, то в істориків та краєзнавців побутує майже однозначна версія - дорога на Буг.

       Мало хто з володарів Дорогобужа за польського панування мав тут свої палаці для тривалого проживання. За панування Польщі були спроби поліпшити загальний вигляд Дорогобужа. З поверненням у вересні 1939 року до села радянської влади, відкрито хату-читальню, створено сільську раду, розпочато агітацію щодо усуспільнення приватних земель для створення колгоспу. Цьому завадили війна з німцями (липень 1941 р.). Під час цієї окупації майже остаточно поруйновано пам'ятки старовини, недоторканою залишивши тільки частину давнього монастиря - свято Успенську церкву, збудовану у XV столітті.

    Починаючи 1960 по 1985 роки у Дорогобужі майже повністю замінено старі селянські хати під соломою на добротні житла, вулиці замощено бруківкою і асфальтом. Продуктивний розвиток тривав до початку 90-х років ХХ століття.

   Село належить до Горбаківської сільської ради, населення складало на час перепису 2001 року 662 чол.


Категорія: Мої статті | Додав: Bibl_ (04.06.2013)
Переглядів: 381 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: