Вітаю Вас Гість!
Субота, 23.09.2017, 12:12
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Революція гідності

Меню сайту

Категорії розділу

.

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ЦОГ ЕІ


.

.

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Архів записів

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Село Бочаниця

Село Бочаниця

       Село лежить на високих берегах однієї з приток Горині з милозвучною назвою Святоха. Як один з варіантів походження назви села, то воно також завдячує своїй Святосі. І в тлумаченні означає "обабіч", "не бічне". Тобто таке, що розмістилося на обох берегах річечки. Проте, як свідчать давні перекази, що село Бочаницею стало називатися дещо пізніше. Спершу його нарекли Семиставами. Бо знаходилося в оточенні низки штучних водоймищ. Відомо з документів польсько-литовської доби, начеб українське поселення кілька арзів продавали і перепродували магнати між собою.

     Побутують інші варіанти походження назви села. Дехто з краєзнавців і дослідників схильний вважати, що тут колись було багато майстрів-бондарів. Вони виготовляли бочки, котрі славилися на всю округу.

      Вперше Бочаниця згадується в українських грамотах XV століття, а точніше в 1478 році, коли йшлося у стародавніх документах про передачу її якомусь Олехну. І тоді це село називалося Бочаницею. У період середньовіччя - це був один з посагів Настасії Джчусянки - дружини Олександра Джчуси. Від неї пізніше потрапило у спадок князеві Богушу Корецькому. Про це згадується в акті від 1579 року. Бочаниця згадується і 25 травня 1569 року в універсалі короля польського Сигізмунда Августа про приєднання земель Волинських до корони Речі Посполитої.

  Наприкінці XVIII століття в селі володарювало два господарі: спершу Євстахій Четвертинський, а пізніше половину його разом з людьми було продано гощанським поміщикам Ленкевичам-Іпохорським. Трохи згодом Четвертинський перепродав свою частку графу Адаму Чесновському, а тоді - графу Сташинському. Після Іпохорських приходили інші господарі.

      У роки Громадянської війни через Бочаницю проходили загони Першої кінної армії Семена Будьонного, не обминула Бочаниці Друга світова війна: неподалік тривали важкі бої з німецькими окупантами.

    У 1950 році утворився колгосп "Шлях до комунізму". Колгосп проіснував до 1978 року. У 1989 році селом було відновлено колгосп. Назвали його "Дружба". У 2002 році до краю збідніле сільгосппідприємство, яке не мало змоги обробляти грунтів та утримувати тваринницьку ферму, віддали в оренду  підприємцям з міста Рівне. Непорушною залишилася пам'ятка минувшини – Свято -Іллінська церква, збдована в 1759 році.

    У Бочаниці за переписом 2001 року було 357 дворів, де мешкало 1132 жителі. Тут діяла своя сільська рада.

Категорія: Мої статті | Додав: Bibl_ (04.06.2013)
Переглядів: 747 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: