Малинівські диво-кургани

       Поблизу Малинівки, в напрямі Садового, дивляться в небо два кургани. Колись їх оперезував рів. За ровом, поблизу курганів, ніхто з місцевих худобу не пас. Навпаки, щороку сюди вирушав сільський хресний хід.

     Майже двадцять літ тому наказом тодішнього голови колгоспу Адама Іваненка пагорби уже зрівнювали з землею. Але вони знову на місці. Як зрештою, і повинні бути. Щодо останків полеглих, то їх селяни перепоховали у таємних місцях. На жаль, тих, хто це зробив, уже немає в живих.

     Так от, на одному із зазначених курганів колись стояв колодязь, а просто льох, оскільки майже все було завалено землею та поросло травою. Майже, бо невеличка дірка таки позирала своїм чорним оком у голубінь. А раз так, то сільські хлопці, які сюди приходили, не втримувались і жбурляли в отвір камінці, чекаючи, поки ті впадуть на дно.

     Інколи діти кидали і свої кашкети. Але вони не падали вниз, а під дією якоїсь невідомої сили вилітали назад. Це можуть підтвердити Арсен Невірковіць, Василь Мазурець та інші старожили. А ще вони переказували, що у давнину в підземеллі ховалось козацьке військо. Потім диво-схованка закрилась і стала чекати на відважного лицаря. Як він прийде, двері знов відчиняться, і витязь візьме в руки чарівну зброю, аби захистити Україну.

      Та повернімось до дійсності. Літ п’ятнадцять тому громадянин США Федір Шандрук на свої кошти захотів відкопати зазначений льох. Але власті цього не дозволили...