Бібліографічний покажчик

Передмова

Бібліографічний покажчик «І кредо у мене єдине – творити добро для людей», присвячений творчій діяльності нашого земляка, члена літературно-мистецького об’єднання «Веселка» Миколи Михайловича Владичука

В посібнику представлено біографію М.М. Владичука, літературні джерела про життєвий та творчий шлях поета-краєзнавця, пісні, вірші, поеми, нариси, сатиричні мініатюри, виступи по радіо, іменний покажчик, джерела виявленої інформації, алфавітний покажчик назв творів, кращі поезії автора.

«Найвища сутність на землі – свого народу бути сином…»

(життєвий та творчий шлях Миколи Владичука)

«Любимо землю наших предків,

горимо бажанням для неї жити,

хочемо для неї працювати.

Це не є наша химера.

Це є зов нашої крові,

наказ тієї вищої і мудрої, сили,

яка всім на землі сказала: будьте!»

Улас Самчук «Волинь»

Владичук Микола Михайлович народився 1942 року в селі Бабин Гощанського району у звичайній селянській сімї. Закінчив місцеву десятирічку. Майже тридцять років працював на Бабино - Томахівському цукровому заводі, спершу електриком, а потім слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, продовжив свою виробничу кар’єру в колективі Гощанського маслозаводу. Закоханий у поетичне слово. Публікував свої твори в районній, обласній та республіканських газетах, альманасі «Гостинець».

Це один з ветеранів літературно-мистецького об’єднання «Веселка» при редакції газети «Рідний край». Він один з поміж своїх колег у районі видав збірку своїх віршів «Оазис любові» в 1994 році, «Доки серце б’ється» - друга збірка віршів і поем автора.

Успіху досяг невипадково, адже ще дев’ятикласником написав перший вірш, а далі плідно творив на шпальтах друкованих видань району та області.

М.М. Владичук писав багато заміток в газету «Радянське життя» та «Червоний прапор» під рубрикою «Про людей хороших». Писав в основному про передовиків виробництва, ветеранів ВВВ та праці. Був з 1965 по 1990 роки незмінним редактором заводської стіннівки «Цукровик», яка неодноразово займала призові місця на оглядах. Довгий час був членом громадського корпункту газети «Червоний прапор».

В 1961 році був нагороджений Грамотою обласного управління культури за участь в обласному конкурсі на кращий текст пісні, присвячений XXII з’їзду КПРС, де зайняв третє місце. На районному конкурсі «Пісня про край» за пісню на слова М.Владичука «Краса улюбленого краю», (музика Бабохіна О.М.) було присуджено третє місце. В 1967 році Микола Михайлович був чемпіоном з шахів по району.

Ліричний герой поета захоплює шанувальників художнього слова своєю активною життєвою позицією, баченням світлих обріїв на видноколі, щирими почуттями до людини, тварини, природи.

Автор пише про вічну любов до рідного краю, до землі, про її неповторну красу, ревно відстоює високі ідеали добра і любові, гнівним словом засуджує зло, створює художні образи з вірою у силу розуму і велич людського духу.

Читаються вірші поета досить легко. Бо виважені тут кожне слово, кожна рима, відшліфована кожна думка. В цих питаннях автор досить вимогливий і не допускає ніяких огріхів. А ще для його віршів характерні свіжість художніх образів, несподівані повороти думки, цікаві сполучення слів.

Творчість поета за тематикою та жанром різна, бо є в нього: і вірші, і пісні, і поеми, і нариси, і сатиричні мініатюри. Життєве кредо М.Владичука – це кредо правдолюба, патріота, людини.

Нині Микола Михайлович знаходиться на заслуженому відпочинку, але як митець, закоханий у поетичне слово, продовжує творчо працювати. Днями світ побачив другий випуск альманаху «Гостинець», де представлено вірші автора. На даний час підготовлено рукопис збірки віршів та гуморесок. «В обіймах рідної стихії» до друку. У вільний час М.Владичук займається риболовлею, тихим полюванням та понад усе любить книгу, що стала змістом його всього життя.

Твори Миколи Михайловича Владичука

• Владичук М. Оазис любові: Вірші. – Гоща. – 1994. – 65 с.

• Владичук М. Доки серце б’ється: Вірші. – Рівне: Принт Хауз, 2008. – 176 с.

Публікації творів М.Владичука на шпальтах періодичних видань та у збірниках

1971 рік

• Владичук М. Україні: [Вірш] // Зміна. – 1971. – 16 жовтня. – с.3.

1972 рік

• Владичук М. Високе звання – робітник: [Вірш] // Червоний прапор. – 1972. – 22 жовтня. – с.4.

1977 рік

• Владичук М. Молодіє край: [Вірш] // Зміна. – 1977. – 9 липня. – с.3.

1978 рік

• Владичук М. Найкращий з усіх подарунків: [Вірш] // Зміна. – 1978. – 8 березня. – с.4.

• Владичук М. Високе звання робітник: [Вірш] // Зміна. – 1978. – 10 жовтня. – с.2.

• Владичук М. Осмислення: [Вірш] // Зміна. – 1978. – 28 жовтня. – с.4.

• Владичук М. Утвердження: [Вірш] // Червоний прапор. – 1978. – 1 травня. – с.2

1979 рік

• Владичук М. Молодіємо!: [Вірш] // Червоний прапор. – 1979. – 17 червня. – с.3

1980 рік

• Владичук М. Таврую зрадників Вітчизни: [Вірш] // Радянське життя. – 1980. – 15 березня. – с.4

• Владичук М. Ми люди одної планети: [Вірш] // Радянське життя. – 1980. – 16 лютого. – с.4

• Владичук М. Ми люди одної планети: [Вірш] // Червоний прапор. – 1980. – 7 жовтня. – с.4

• Владичук М. Вітчизно моя. Дороги звитяг: [Вірші] // Червоний прапор. – 1980. – 20 січня. – с.4

1982 рік

• Владичук М. Ми люди одної планети: [Вірш] // Молодь України. – 1982. – 18 березня. – с.3

• Владичук М. Любов: [Вірш] // Червоний прапор. – 1982. – 30 грудня. – с.4

1984 рік

• Владичук М. Ми люди одної планети. Утвердження: [Вірші] // Зміна. – 1984. – 14 серпня. – с.3

1985 рік

• Владичук М. Ми люди одної планети. Утвердження: [Вірші] // Зміна. – 1984. – 14 серпня. – с.3

• Владичук М. Щирість: [Вірш] // Радянське життя. – 1985. – 26 січня. – с.4.

1986 рік

• Владичук М. Перспективний варіант: [Гумореска] // Радянське життя. – 1986

1987 рік

• Владичук М. Стоїть верба, мов наречена: [Вірш] // Червоний прапор. – 1987. – грудень

1988 рік

• Владичук М. Пам’ять: [Вірш] // Радянське життя. – 1988. – 1 травня. – с.4

• Владичук М. Коханій: [Вірш] // Радянське життя. – 1988. – 9 січня. – с.4.

1989 рік

• Владичук М. Захисту благає світ: [Вірш] // Радянське життя. – 1989. – 18 лютого. – с.4

1991 рік

• Владичук М. Застереження. Осмислення: [Вірш] // Червоний прапор. – 1991. – 2 лютого. – с.3

1993 рік

• Владичук М. Оазис любові: [Вірш] // Радянське життя. – 1993. – 30 червня. – с.3

1995 рік

• Владичук М. Світ – це щастя колиска: [Вірш] // Рідний край. – 1995. – 13 грудня. – с.3

• Владичук М. Стоїть верба, мов наречена. Вишневий блиск твоїх очей: [Вірші] // Рідний край. – 1995. – 20 вересня. – с.3

• Владичук М. Іду дорогами земними: [Вірш] // Рідний край. – 1995. – 23 серпня. – с.2

• Владичук М. В Чечні людська пролита кров: [Вірш] // Рідний край. – 1995. – 26 липня. – с.3

• Владичук М. Причетність. Спілкуюся часто з людьми. Зірка вранішня гасне. Радість: [Добірка віршів] // Рідний край. – 1995. – 3 червня. – с.

1996 рік

• Владичук М. Облітає цвіт: [Вірш] // Рідний край. – 1996. – 24 квітня. – с.2

• Владичук М. Без тебе я такий самотній: [Вірш] // Рідний край. – 1996. – 24 січня. – с.3.

• Владичук М. Не приховуй своїх почуттів: [Поезія] // Рідний край. – 1996. – 11 грудня. – с.3.

• Владичук М. Стоїть верба, мов наречена: [Вірш] // Рідний край. – 1995. – 4 травня. – с.3.

1997 рік

• Владичук М. Зустріч: [Вірш] // Рідний край. – 1997. – 24 вересня. – с.3.

• Владичук М. Вічний поклик життя: [Вірш] // Рідний край. – 1997. – 28 травня. – с.3.

• Владичук М. Твій погляд – поклик таїни: [Вірш] // Рідний край. – 1997. – 23 квітня. – с.3.

• Владичук М. З нових поезій: [Вірш] // Рідний край. – 1997. – 26 березня. – с.3.

• Владичук М. Запізніла любов: [Вірш] // Рідний край. – 1997. – 5 лютого. – с.3

1998 рік

• Владичук М. Зустріч: [Вірш] // Рідний край. – 1998. – 24 вересня. – с.3.

• Владичук М. Гомонять мелодійно вітри: [Вірш] // Рідний край. – 1998. – 16 вересня. – с.3.

• Владичук М. Любов людська – безмежний світ: [Вірш] // Рідний край. – 1998. – 29 липня. – с.3.

• Владичук М. Вабить знов мене до лісу: [Вірш] // Рідний край. – 1998. – 3 червня. – с.3.

• Владичук М. Вічний поклик життя: [Вірш] // Родина. – 1998. – №2. – березень . – с.1.

1999 рік

• Владичук М. Ідемо з вірою до Бога: [Вірш] // Рідний край. – 1999. – 15 грудня. – с.3.

• Владичук М. Диво: [Вірш] // Рідний край. – 1999. – 13 жовтня. – с.3.

• Владичук М. Людські страждання…: [Вірш] // Рідний край. – 1999. – 3 липня. – с.5.

• Владичук М. Мелодії літа: [Вірш] // Рідний край. – 1999. – 5 червня. – с.5.

• Владичук М. Не смію я долю корити: [Вірш] // Рідний край. – 1999. – 8 травня. – с.5.

• Владичук М. Радість: [Вірш] // Вільне слово. – 1999. – 20 січня. – с.3

2000 рік

• Владичук М. Вічний поклик життя: [Вірш] // Альманах Гостинець. – 2000. – с.79-80.

• Владичук М. Радість: [Вірш] // Альманах Гостинець. – 2000. – с.80-81.

• Владичук М. Радість. Травневе. Стоїть верба, мов наречена. Затуманилась даль. Моє минуле. Мелодії літа: [Вірші] // Альманах Гостинець. – 2000. – с.79-83.

• Владичук М. В душі моїй панує мир: [Вірш] // Рідний край. – 2000. – № 56-57. – 22 липня. – с.4.

• Владичук М. Посвята жінці: [Вірш] //Рідний край. – 2000. – № 40-41. – 27 травня. – с.5.

• Владичук М. Розлука: [Вірш] //Рідний край. – 2000. – № 24-25. – 25 березня. – с.5. - Владичук М. Ми всі землі цієї діти: [Вірш] //Рідний край. – 2000. – № 16-17. – 26 лютого. – с.4

• Владичук М. Ми всі землі цієї діти: [Вірш] //Рідний край. – 2000. – № 16-17. – 26 лютого. – с.4

2001 рік

• Владичук М. Земне тяжіння: [Вірш] //Рідний край. – 2001. – 17 жовтня. – с.3.

• Владичук М. Серце з тобою: [Вірш] //Рідний край. – 2001. – 7 липня. – с.4.

• Владичук М. Квітне щастя в душі: [Вірш] //Рідний край. – 2001. – 2 червня. – с.5.

• Владичук М. Не цурайтесь ніколи батьків: [Вірш] //Рідний край. – 2001. – 24 березня. – с.3.

• Владичук М. Занепокоєння: [Вірш] //Рідний край. – 2001. – 17 лютого. – с.5.

2002 рік

• Владичук М. Докір совісті: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 20 листопада. – с.3.

• Владичук М. Сни: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 23 жовтня. – с.3.

• Владичук М. Кредо: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 4 вересня. – с.3.

• Владичук М. Святковий вальс: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 22 червня. – с.4.

• Владичук М. Віхи долі: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 24 липня. – с.3.

• Владичук М. Відвертість: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 25 травня. – с.5.

• Владичук М. Синам: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 9 лютого. – с.4.

• Владичук М. Закони життя: [Вірш] //Рідний край. – 2002. – 1 січня. – с.6.

• Владичук М. «Хочу світ побачити в обнові»: [Збірка поезій] //Рідний край. – 2002. – 13 квітня. – с.4.

2005 рік

• Владичук М. Ніяк до старості не звикну: [Вірш] //Рідний край. – 2005. – №92-93. – 26 листопада. – с.5.

• Владичук М. Відлуння: [Вірш] //Рідний край. – 2005. – №76-77. – 1 жовтня. – с.4.

• Владичук М. Як співали дівчата: [Вірш] //Рідний край. – 2005. – №50-51. – 25 червня. – с.4.

• Владичук М. Я люблю…: [Вірш] //Рідний край. – 2005. – №38-39. – 21 травня. – с.4.

• Владичук М. На все життя: [Вірш] //Рідний край. – 2005. – №23-24. – 26 березня. – с.4.

2006 рік

• Владичук М. З календаря злітають дати: [Вірш] //Рідний край. – 2006. – №55-56. – 8 липня. – с.5.

• Владичук М. Ніяк до старості не звикну: [Вірш] //Рідний край. – 2006. – №92-93. – 26 листопада. – с.5.

• Владичук М. За вікном цвіте калина: [Вірш] //Рідний край. – 2006. – №45-46. – 3 червня. – с.4.

• Владичук М. Все ми залишили…: [Вірш] //Рідний край. – 2006. – №36-37. – 29 квітня. – с.5.

2007 рік

• Владичук М. Дівоча мрія: [Вірш] //Рідний край. – 2007. – №24-25. – 24 березня. – с.4.

2008 рік

• Владичук М. Ти світ з любов’ю обнімав: [Вірш] //Рідний край. – 2008. – №31. – 2 серпня. – с.6.

• Владичук М. Доки серце б’ється. Запізніла любов: [Вірш] //Рідний край. – 2008. – №20. – 17 травня. – с.6.

2009 рік

• Владичук М. Я їду в Гощу як на свято. Людина кожна прагне щастя: [Вірші] //Рідний край. – 2009. – №43. – 31 жовтня. – с.12.

• Владичук М. Я знаю жінку: [Вірш] //Рідний край. – 2009. – №32. – 15 серпня. – с.11.

• Владичук М. Не привчай до поразок себе. Гуркочуть у небі громи: [Вірші] //Рідний край. – 2009. – №25. – 27 червня. – с.12.

• Владичук М. Філософія життя. Весняні мотиви: [Вірші] //Рідний край. – 2009. – №17. – 2 травня. – с.4.

• Владичук М. Батькова порада: [Вірш] //Вільне слово. – 2009. – 2 червня. – с.7.

2010 рік

• Владичук М.Задушевний романс: [Вірш] //Рідний край. – 2010. – №10. – 6 березня. – с.12.

• Владичук М. Підстав добру своє плече. Я постійно удома. Звільню дорогу для любові: [Вірші] //Рідний край. – 2010. – №2. – 9 січня. – с.11.

• Владичук М. Він не шукав легкої слави: [Вірш] //Рідний край. – 2010. – 6 листопада. – с.7.

• Владичук М. Філософія життя. Весняні мотиви: [Вірші] //Рідний край. – 2009. – №17. – 2 травня. – с.4.

• Владичук М. Мені не треба їхати в село: [Вірш] //Рідний край. – 2010. – 27 листопада. – с.10.

Публікації про Миколу Владичука та його творчість в періодичних виданнях

1994 рік

• Покутянський Т. «Оазис любові» Миколи Владичука: [Рецензія на книгу М.Владичука «Оазис любові»] // Рідний край. – 1994. – 16 квітня. – с.3.

2002 рік

• Кардаш А. Осяяне поезією життя: [Про творчий вечір Гощанського поета Миколи Владичука] // Рідний край. – 2002. - №65. – 28 серпня. – с.4.

2007 рік

• Владичук М. «Життя моє пройшло зеніт…»: //Рідний край. – 2007. – №30-31. – 14 квітня. – с.8.

2007 рік

• Владичук М. «Життя моє пройшло зеніт…»: //Рідний край. – 2007. – №30-31. – 14 квітня. – с.8.

2008 рік

• Адамчук Н. Оазис любові Миколи Владичука: [Презентація другої збірки віршів «Доки серце б’ється»] //Рідний край. – 2008. - №20. – 17 травня. – с.16.

Пісні на слова Миколи Владичука

• Владичук М. Кришталева краса: [Муз. Бабохіна О.М.] // Радянське життя. – 1985. – 21 грудня. – с.4.

• Владичук М. Зацвіли волошки сині: [Муз. Ксивак І.] // Владичук М. Оазис: Вірші. – Гоща. – 1994. – с.50.

• Владичук М. Колискова синові: [Муз. Кубай Н.О.] // Владичук М. Оазис: Вірші. – Гоща. – 1994. – с.55.

• Владичук М. Ліричний романс: [Муз. Лабика Б.О.] // Владичук М. Оазис: Вірші. – Гоща. – 1994. – с.61.

• Владичук М. Пісня про рідний завод: [Муз. Назаренко М.І.] // Рідний край. – 1995. – 3 червня. – с.3.

• Владичук М.Знову кличе дорога: [Муз. Осипчука С. М.] // Рідний край. – 1997. – 9 квітня. – с.3.

• Владичук М.Світанок долі: [Муз. Осипчука С. М.] // Рідний край. – 1997. – 23 квітня. – с.3.

• Владичук М. Полинове причастя: [Муз. Кралі В.І.] // Рідний край. – 1997. – 30 квітня. – с.3.

• Владичук М. Краса улюбленого краю: [Муз. Бабохіна О. М.] // Рідний край. – 1997. – 3 грудня. – с.3.

• Владичук М. Рідне село: [Муз. Лабика Б.О.] // Рідний край. – 1997. – 24 грудня. – с.3.

• Владичук М. Одкровення: [Муз. Осипчука С.М.] // Рідний край. – 1998. – 1 квітня. – с.3.

• Владичук М. Неповторності юності літа: [Муз. Осипчука С.М.] // Рідний край. – 1999. – 24 листопада. – с.3.

• Владичук М. Пісня для тебе: [Муз. Кубай Н.О.] // Рідний край. – 2001. – 20 січня. – с.5.

• Владичук М. Стоїть верба, мов наречена: [Муз. Кралі В.І.] // Рідний край. – 2001. – 7 квітня. – с.6.

• Владичук М. Ми люди одної планети: [Муз. Кралі В.І.] // Рідний край. – 2001. – 28 квітня. – с.5.

• Владичук М. Вечірній вальс: [Муз. Кралі В.І.] // Рідний край. – 2001. – 30 червня. – с.8.

• Владичук М. Краса чарівна Погорини: [Муз. Бабохіна О. М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Пауз. – 2008. – с.98-99.

• Владичук М. Дівчині моєї мрії: [Пісня] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.99-100.

• Владичук М. Вечірній вальс: [Муз. Кралі В.І.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.100-101.

• Владичук М. Мамина любов: [Муз. Кралі В.І.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.101-102.

• Владичук М. Полинове причастя: [Муз. Кралі В.І.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.102-103.

• Владичук М. Гомонять мелодійно вітри: [Пісня] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.103-104.

• Владичук М. Дівоча лірична: [Муз. Величко В.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.104-105.

• Владичук М. Ода рідної землі: [Муз. Осипчука С.М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.105-106.

• Владичук М. Як співали дівчата: [Муз. Пастушенка А.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.106-108.

• Владичук М. Я нікому тебе не віддам: [Муз. Кубай Н.О.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.108-109.

• Владичук М. Дівоча мрія: [Муз. Осипчука С.М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.109-110.

• Владичук М. Запізніла любов: [Муз. Кубай Н.О.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.110-111.

• Владичук М. Пісня для тебе: [Муз. Кубай Н.О.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.111-113.

• Владичук М. Я люблю…: [Муз. Величко В., Дубич Г.М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.113-114.

• Владичук М. Осіння елегія: [Муз. Осипчука С.М., Бабохіна О.М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.114-115.

• Владичук М. Стоїть верба, мов наречена: [Муз. Кралі В.І.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.115-116.

• Владичук М. За вікном цвіте калина: [Муз. Осипчука С.М.] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.116.

• Владичук М.Три года я тебя ждала: [Пісня] // Владичук М. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз. – 2008. – с.117.

• Владичук М.Наснись мені тату: [Муз. Кралі В.І.] // Рідний край. – 2008.

Нариси Миколи Владичука

• Владичук М., Лановець Є. Становлення: [Нарис про С.М. Гречича – заступника головного інженера Бабино-Томахівського цукрового заводу] // Радянське життя. – 1976. -16 березня.

• Владичук М. Стає веселкою душа: [Нарис про Трофімчук Т.Ф. – головного технолога Бабино-Томахівського цукрового заводу] // Радянське життя. – 1980. – 25 жовтня.

• Владичук М., Кравчук С.Г. Ковальчуки: [Нарис про робітничу династію Бабино-Томахівського цукрового заводу] // Радянське життя. – 1982.

• Владичук М. Калиновий вітер добра: [Нарис про В. Вишневську – робітницю сирцеху Гощанського маслозаводу] // Рідний край. – 1992. – 28 серпня. – с.2

• Владичук М. Лебедина пісня: [Нарис про майстра сирцеху Гощанського маслозаводу Пом’янську Г.П.] // Рідний край. – 1993. – 16 червня.

• Владичук М. Щастям заквітчана доля: [Нарис про завідуючу лабораторією Гощанського маслозаводу Тарасюк Л.Ф.] // Рідний край. – 1994. – 31 серпня.

• Владичук М. Сонячний спектр душі: [Нарис про головного технолога Бабино-Томахівського цукрового заводу Трофімчук Т.Ф.] // Червоний прапор. – 1993.

• Владичук М. Живе на хуторі вдовиця: [Нарис про старожилку с. Бабин Жеребчук Теклю Іванівну] // Рідний край. – 2003. – 29 січня.

Виступи по радіо М. Владичука

• Владичук М. Осмислення: [Рівне, радіо] // 1997. – квітень

• Владичук М. Презентація книги «Доки серце б’ється»: [Гоща, радіо] – 2009. – 22 травня

Поеми М.Владичука

• Владичук М. Шрами душі: [Поема] // Вільне слово. – 1996. – 4 вересня. – с.3.

• Владичук М. Шрами душі: [Поема] // Рідний край. – 1996. – 16 жовтня. – с.3.

• Владичук М. Жива легенда: [Поема] // Вільне слово. – 1998. – 22 серпня. – с.5.

• Владичук М. Жива легенда: [Поема] // Рідний край. – 1998. – 28 листопада. – с.4

2000 рік

• Владичук М. Шрами душі: [Поема] // Альманах Гостинець. – 2000. – с.71-79.

• Владичук М. Сказання про Київську Русь: [Поема] // Рідний край. – 2000. – 5 серпня. – с.5-6.

• Владичук М.Шрами душі: [Поема] // М.Владичук. Доки серце б’ється.- Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.120-129.

• Владичук М. Жива легенда: [Поема] // М.Владичук. Доки серце б’ється.- Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.130-141.

• Владичук М. Сказання про Київську Русь: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.141.

• Владичук М.Свято Купала: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.141-142.

• Владичук М. Гнів Княгині: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.143-146.

• Владичук М. Одіссея у Царгороді: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.146-148.

• Владичук М. Син рабині Малуші: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.148-150.

• Владичук М. Міжусобиці в державі: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.151-154.

• Владичук М. Володимир – князь Русі: [Поема] //М.Владичук. Доки серце б’ється. – Рівне; Принт Хауз – 2008. – с.154-157.

Сатиричні мініатюри

• Владичук М. Сатиричні мініатюри // Радянське життя. – 1988. – 9 січня. – с.4.

• Владичук М. Сатиричні мініатюри // М.Владичук. Оазис любові. – 1994. – с.17.

• Владичук М. Сатиричні мініатюри // М.Владичук. Оазис любові. – 1994. – с.17.

• Владичук М. Перспективний варіант [Гуморески]// Радянське життя. – 1986.

Алфавітний покажчик назв творів М.М. Владичука

Батькова порада – с.13
Балада про комсомолку – с.6
Без тебе я такий самотній – с.9
Вабить знов мене до лісу – с.10
В душі моїй панує мир – с.10
В Чечні людська пролита кров – с.8
Все ми залишили… - с.12
Весняні мотиви – с.13
Вечірній вальс – с.16
Високе звання – робітник – с.6
Відвертість – с.11
Відлуння – с.12
Він не шукав легкої слави – с.13
Вітчизна моя – с.17
Вічний поклик життя – с.9, 10
Віхи долі – с.11
Вишневий блиск твоїх очей -
Володимир – князь Русі – с.20
Гнів княгині – с.20
Гомонять мелодійно вітри – с.9, 16
Гуркотять у небі громи – с.13
Дівоча лірична -
Дівоча мрія – с.12,16
Дівчині моєї мрії – с.16
Диво – с.10
Докір совісті – с.11
Доки серце б’ється – с.13, 19
Жива легенда – с.18, 19
Живе на хуторі вдовиця
З календаря зникають дати – с.12
З нових поезій – с.9
За вікном цвіте калина – с.7, 12
Задушевний романс – с.13
Занепокоєння – с.11
Запізніла любов – с.9,13,16
Застереження – с.8
Затуманилась даль – с.10
Захисту благає світ – с.8
Земне тяжіння – с.11
Зірка вранішня гасне – с.9
Зустріч – с.9
Ідемо з вірою до Бога – с.10
Іду дорогами земними – с.8
Калиновий вітер добра – с.18
Квітне щастя в душі – с.11
Ковальчуки – с.18
Коханій – с.8
Краса чарівна Погорини – с.16
Краса улюбленого краю – с.15
Кришталева краса – с.15
Кредо – с.11
Лебедина пісня – с.18
Любов – с.7
Людина кожна прагне щастя – с.13
Людські страждання – с.10
Мамина любов – с.16
Ми всі землі цієї діти – с.11
Ми люди одної планети – с.7, 19
Міжусобиці в державі – с.20
Молодії літа – с.10
Моє минуле – с.10
Молодіємо – с.6
Молодіє край – с.6
На все життя – с.12
Найкращих з усіх подарунків – с.6
Ніяк до старості не звикну – с.12
Не привчай до поразок себе – с.13
Не приховуй своїх почуттів – с.9
Не повторні юності літа – с.15
Не смію я долю корити – с.10
Не цурайтесь ніколи батьків – с.11
Оазис любові – с.8
Облітає цвіт – с.9
Ода рідній землі – с.16
Одіссея у Царгород – с.20
Одкровення – с.15
Осіння елегія – с.17
Осмислення – с.6, 8, 19
Пам'ять – с.8
Перспективний варіант – с.7, 21
Підстав добру своє плече – с.13
Пісня для тебе – с.15, 16
Пісня про рідний завод – с.15
Полинове причастя – с.15, 16
Посвята жінці – с.10
Причетність – с.9
Радість – с.9, 10
Рідне село – с.15
Розлука – с.10
Роки
Сатиричні мініатюри – с.21
Світ – це щастя колиска – с.8
Світанок долі – с.7, 15
Святковий вальс – с.11
Свято Купала – с.19
Синам – с.11
Син рабині Малуші – с.20
Серце з тобою – с.11
Сказання про Київську Русь – с.19
Стає веселкою душа – с.18
Становлення – с.18
Сни – с.11
Сонячний спектр душі – с.18
Стоїть верба мов наречена – с.8, 9,10, 15, 17
Таврую зрадників Вітчизни – с.7
Твій погляд – поклик таїни – с.9
Ти світ з любов’ю обнімав – с.12
Травневе – с.10
Три года я тебе ждала – с.17
Хочу світ побачити в обнові – с.11
Шрами душі – с.19
Щастям заквітчана доля – с.18
Щирість – с.7
Україні – с.6
Утвердження – с.6
Я їду в Гощу як на свято – с.13
Я знаю жінку – с.13
Я люблю… - 12, 17
Я нікому тебе не віддам – с.16
Я постійно удома – с.13
Як співали дівчата – с. 12, 16

Іменний покажчик

Адамчук Н.Т.
Бабохін О.М.
Величко В.О.
Владичук М.М.
Дубич Г.М.
Кардаш А.
Кравчук С.Г.
Краля В.І.
Ксивак І.
Кубай Н.О.
Лабик Б.О.
Лановець Є.А.
Назаренко М.І.
Осипчук С.М.
Пастушенко А.
Покутянський Т.

Покажчик використаних періодичних видань

1. Вільне слово

2. Зміна

3. Молодь України

4. Радянське життя

5. Рідний край

6. Родина

7. Червоний прапор

Із поезій Миколи Владичука
З книги «Оазис любові».

Найвища сутність – с. 9.

Люблю тебе я, краю мій,
Акорди міст і поклик поля.
Тут у напрузі трудовій
Моя викохувалась доля.
Мої тут злети і жалі,
І дух вита над часу плином.
Найвища сутність на землі –
Свого народу бути сином.

Сатиричні мініатюри – с. 17

У сімї одній зростала
Золото-дитинка.
Піклувались, щоб не впала
На неї й пилинка.
Воркувала любо-радо
Біля сина мати,
А як виросло те чадо, -
То тікала з хати.

Вийду на луг до джерельця – с.21

Вийду на луг до джерельця,
Справи нагальні полишу,
Мовчки послухаю серцем
Дивну незайману тишу.
Стеляться трави шовкові,
Барви розсипали квіти.
Запах, мов трунок медовий,
В келих прозорий налитий.
Дихає легко природа,
Сонце дріма у зеніті…
Боже, яка насолода! –
Хочеться жити і жити…
Землю ласкаву і милу
Грітиму в теплих долонях,
Доки я матиму силу
І кров не схолоне у скронях.

Край колискових співанок – с. 27

Звівся усміхнений ранок.
Гомін довкіл нароста.
Край колискових співанок
День благодатний віта.
Ти найдорожча, єдина.
Земле добра і краси.
Знаю, пригорнеш, як сина,
Сили своєї даси.
Будемо завжди з тобою
Дужими, наче Антей…
Тільки б ніколи грозою…
Мирний не вибухнув день.

Незагойна рана – с. 38
Пам’яті односельчанина Віктора Штукуна, який загинув в Афганістані.

На афганській землі неспокійно,
Блідне марево гір голубе…
Небезпека чатує постійно
Тут на кожному кроці тебе.
У злобі скаженіють душмани.
Замикає розплата кільце…
Тут синам довелося нашим рано
Подих смерті відчути в лице.
Як до рідного краю хотілось
З чужини повернутися їм,
Та не кожному, видно, судилось
Знов побачити батьківський дім.
І ставали похмурими люди,
Від страждання німіли вуста…
Раптом горе ударило в груди,
Вістю чорною впала біда.
Молоду життєрадісну долю
Обірвала жорстокості мить…
Відчуття неймовірного болю
Незагоєну рану ятрить…

Пригадай наші весни – с. 51

Пригадай наші весни,
Мов зворушливі сни…
Підростають чудесні
Соколята-сини.
Доля нас поріднила
В гарний час молодих,
Повела, як зуміла,
В даль життєвих доріг.
Відвернула напасті,
Щоб сімейний був лад,
Дарувала для щастя
Більше буднів, ніж свят.
Будь хорошою завше,
Дуже тебе прошу.
Знай, що пісню найкращу
Я в серці ношу.

Найкращий подарунок – с. 54

Вирує зворушливе свято,
Обійми весна розкрива.
Кохана, дружина і мати –
Які це прекрасні слова!
Нам радість і спільні турботи
Судилось ділити навпіл.
Забудемо прикрі незгоди.
Святковий накриємо стіл.
А серце вистукує лунко,
І жар почуттів не схолов.
Найкращий з усіх подарунків –
Людська непідкупна любов.

Вальс юності – с. 58

Хвилі сріблять Горині,
В барвах лугів оксамит.
Наші літа швидкоплинні
Тут залишили свій слід.
Марило щастям чекання,
Сонячно мрії цвіли.
Свідком палкого кохання
Юності весни були.
Любо, у злагоді щирій
Поруч ішли ми в житті.
Вже відлетіли у вирій
Наші літа молоді.
Тільки далеке відлуння
Згадку бентежну несе…
В спадок оставила юність
Нам найдорожче усе.

З книги «Доки серце бється»

Не той патріот – с. 17-18

Цінуймо в житті кожну мить,
Не ставимо під ніжку фортуні…
Не той патріот, хто кричить
Гучніше усіх на трибуні,
А той хто лікує людей
І діток навчаї у школі,
Хто тяжко працює щодень
В забої, на фермі, у полі.
Не той серед нас патріот,
Хто має багатство і владу,
А той, хто забув про комфорт,
Живе на мізерну зарплату.
Не той патріот, хто повів
Обдурений люд на майдани,
А той, хто порвати зумів
Душевного рабства кайдани.

Доки серце б’ється – с. 20-21

Життя моє пройшло зеніт,
В нову вступило фазу.
На жаль, обмежений ліміт
Відведеного часу.
Я пізнаю себе і світ,
Його першооснову.
Я свій виконую обіт:
Служу сумлінно слову.
На фоні розпачу і бід
Людські вирують страсті,
Та захища любові щит
Мене від зла й напасті.
Я занесу в думках візит
Усім кого згадаю…
Зоставлю внукам заповіт,
З добром їх повінчаю.
Не стану я на схилі літ
Фальшиві грати ролі.
Втрата колишній колорит
Життя моє поволі.
Постійно змінюється світ,
Зв'язок з минулим рветься…
Не зупиню я свій політ,
Допоки серце б’ється.

На все життя – с. 24

Є в житті пріоритети,
Що яскравий мають слід.
Є такі душевні злети,
Без яких збіднів би світ.
Є в душі жага безмірна
І глибокі почуття.
Є на світі дружба вірна
І любов на все життя.
Бог дає її людині,
На добро благословля,
Щоб жила під небом синім
В щасті й радості земля.

Наснись мені, тату – с. 40-41

Біжу навздогін за літами,
Та їх не вернути назад.
Полину думками до спогадів мами,
До батькових мудрих порад.
Оплакую часто я втрату,
Яку дуже рано відчув…
Наснись мені, тату, наснись мені, тату,
Таким, як насправді ти був.
Любов’ю освячена хата,
В якій я зявився на світ.
Скажи мені, тату, скажи мені, тату,
Як виконать твій заповіт.
Я згадую батьківську хату
І долі розплутую нить…
Навчи мене, тату, навчи мене, тату,
По правді і совісті жить.

Синам – с. 46

Часто бувають напасті
Свідком чужої вини…
Хочеться справжнього щастя
Вам побажати, сини.
Щоб у житті ви не знали
Болю, що душу пече,
Щоб завжди відчували
Батьківське сильне плече.

Кредо – с. 50-51

Прагну спокої і тиші
Без конфліктів і гризні.
Я люблю писати вірші
І обожнюю пісні.
З почуттям в душі найкращим
До поезії горнусь.
Та вважають легковажним
Це захоплення чомусь.
Хай кепкують з мене люди –
Я за це на них не злюсь,
Без образи і огуди
За перо завжди берусь.
Надзвичайно колоритне
Царство образів і рим,
Все там розуму підзвітне
І емоціям людським.
Кожен з нас постійно дбає
У житті про хліб і сіль,
Та, на жаль, не відчуває,
Що слова – то серця біль.

Будь завжди зі мною – с. 60-61

Тихою ходою іде до нас весна.
Будь завжди зі мною,
Не сумуй одна.
Сипле срібло в кошик
Зоряний рукав…
Все зроби, як зможеш,
Щоб я кращим став.
Будь завжди для мене
Янголом земним,
Почуття смиренне
В наш запрошуй дім.
Теплий подих вітру
Травами пропах.
Я сльозинку витру
На твоїх очах.
Голубінь небесну
В зір твій переллю.
Я помру й воскресну,
Бо тебе люблю.

Радість – с. 67-68

Я твої цілую руки
І схвильоване лице.
Дочекались ми онука –
Й Богу дякуєм за це.
Ти у мене вже бабуся –
Наш продовжується рід.
Я, звичайно, теж горджуся
Тим, що я віднині – дід.
А які батьки щасливі!
Задоволені свати,
Бо на світ з’явилось диво
Із любові і доброти.
Підростай же,
Наш рідненький,
Хай тебе не кривдить час.
Будеш, крихітко маленька,
Ти утіхою для нас.

Зірка вранішня гасне – с. 68-69

Зірка вранішня гасне,
Бліднуть тіні кошлаті…
Все на світі прекрасне
У своїй благодаті.
Обминай же, тривогу,
Спокій кожної хати.
Хочуть щастя земного
І дитина, і мати.
Вічні небо і поле,
І вітри калинові…
Будь же мудрою, доле,
Вчи нас правді і любові.

Травневе – с. 76

На веселому осонні
Подає весна свій клич.
У зеленім фаетоні
Іде травень, мов панич.
Залюбки зайшов у гості,
Попросився на постій…
У блакитній високості
Пише він автограф свій.

Твій погляд – поклик таїни – с. 81-82

Твій погляд – поклик таїни,
Яка магічну має силу…
Вже Купідон з доріг весни
В серця послав кохання стріли.
Вже світ любові звів мости,
В свої запрошує хороми…
Зуміла чари ти знайти,
Які для інших невідомі.
Уберегла від самоти
І повела до свого раю,
І я від щастя повноти
Чуття реальності втрачаю.

Зустріч – с. 84-85

В серці музики звуки
І слова чарівні:
Впали грати розлуки
На моєму вікні.
Як зустрінеш – незнаю,
Будеш рада чи ні?:
Я дивлюся і чекаю,
Що ти скажеш мені.
Посміхнулась привітно
Тихим маєвом брів,
А в очах непомітно
Промінь щастя розцвів.
Зникли тіні розлуки –
Все змінилося враз…
І любов в свої руки
Простягнула до нас.

Вабить знов мене до лісу – с. 88

Вабить знов мене до лісу,
Наче в казку юних днів…
Бачу щільну тут завісу
Із берізок і дубків.
Позіхає день ліниво,
І туман повзе з долин.
Он галявина цнотливо
Притулилась до ялин.
Сонце дивиться крізь віти
На багатство лісове.
В царстві цьому споконвіку
Дух бадьорості живе.
Тут звучать пташок хорали,
Хрусне гілка де-не-де.
Тут в опівночі на Купала
Диво – папороть цвіте.
Тут мене ніхто не квапить,
Я прийшов, як гість, у гай –
І здається, що потрапив
Несподівано у рай.

Краса чарівна Погорини – с. 98-99

Вже небо у синій ліврії
Весну з далини вигляда.
Над обрієм долі моєї
Веселка встає молода.
Приспів:
І гаї, і лугів оксамити
Наймиліші у ріднім краю.
Тут і сонце по-іншому світить,
Зігріваючи душу мою.
О земле, перлино квітуча,
На вроду, як писанка, ти…
Душа українська співуча,
Горнулась до пісні завжди.
Приспів:
І знову на вітах калини
Зозуля – віщунка кує…
Краса чарівна Погорини
Єство полонила моє.
Приспів:
Стоять кучеряві каштани
І дивлять мрійно в блакить…
Про вас моя пісня, краяни,
Зворушливо в серці звучить.
Приспів:

Я нікому тебе не віддам – с. 108-109

Ти прийшла богинею
Сни мої казкові,
Стала берегинею
Ніжності й любові.
Я живу надією
Зустрічі з тобою.
Будь моєю мрією,
Радістю земною.
Приспів:
Я зведу найпрекрасніший храм
На кохання орбіті.
Я нікому тебе не віддам
За скарби всі на світі.
Упаду грай-зливою
На твою задуму.
Будеш ти щасливою,
Не зазнаєш суму.
Я тобі світитиму
Сонечком з блакиті
І тебе любитиму
Лиш одну на світі.
Приспів: