"Вогонь їх сердець не гасне у віках"

Вітер часу невпинно перегортає сторінки життя. Минають роки, відлітають у вічність. Минуло 66 років відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир, довгожданий вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя.

Не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. У вічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожитии до світлого Дня Перемоги. Їхні груди вкриті медалями та орденами, а скроні покрила сивина.

Поглиблювати знання молоді, виховувати любов і повагу до історії, ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни, формувати у них почуття гідності, доброти, милосердя покликані книгозбірні регіону.

Синівська ПШБФ, зокрема її бібліотекар – Романчук Надія Олександрівна, нагромадила цікавий досвід по популяризації літератури на допомогу військово-патріотичному вихованню. Спільно з громадою села, місцевою владою та школою вона працює під девізом «Ніхто не забутий, ніщо, не забуто».

З цією метою для користувачів оформлються книжково-ілюстративні виставки, тематичні полиці «Війна. Люди. Перемога.», «Пам’ять серця, пам’ять сивини», «Подвигу жити в віках».

До дня визволення села Синів бібліотекар ПШБ для громади села провела інформаційну годину «68 років з дня визволення нашого села», яку доповнила книжкова виставка «Прихиліться до пам’яті серцем своїм» та розповідями очевидців тих подій. Годину пам’яті «Це потрібно не мертвим – це потрібно живим» ПШБ приурочила Дню партизанської слави.

На території села проживають учасники Великої Вітчизняної війни з якими проводяться зустрічі із циклу «Буде вічною пам’ять про подвиг солдатів Перемоги». Нещодавно було проведено спілкування біля книжкової виставки «Пам’ять серця, пам’ять сивини…»

А ще Надія Олександрівна не дає людям села забути своїх героїв, а тому і оформила для них папку «Мертвих пам’ятаємо, живих не забуваємо», де збирає свої розповіді про учасників Великої Вітчизняної війни та часто поміщає ці розповіді на сторінках районної газети «Рідний край» під рубрикою «Щоб не було війни…»

Особливу увагу у папці привертають розповіді про Юхима Мироновича Волкошовця, життя якого поділилося на дві віхи: до і після війни. Події війни червоною ниткою пройшли крізь його життя, навіки вкарбувавши в пам’ять страшні військові будні та жахливий біль від споглядань смерті і про Лащука Володимира Кузьмовича, що в День Перемоги 9 травня отримав Орден Слави ІІІ ступеня та пізніше був нагороджений медаллю «За трудові досягнення».

У Надії Олександрівни багато мрій та творчих задумів, бо часто вона говорить «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього…»

Матеріал підготувала
провідний методист ЦРБ - Н.В. Балюк